Сержант ЗСУ провів 3,5 роки за ґратами за вбивство на полігоні Рівненщини.

Смертельний постріл з автомата: сержант ЗСУ засуджений за вбивство з необережності

Костопільський районний суд Рівненської області виніс вирок старшому сержанту Збройних Сил України Юрію К., який смертельно поранив свого побратима. Інцидент, що призвів до загибелі солдата, стався в ніч на 27 жовтня 2023 року на полігоні, в одному з бліндажів на території Малолюбашанської громади. Обвинувачений отримав покарання у вигляді трьох років і семи місяців позбавлення волі за вбивство з необережності.

Обставини трагедії та свідчення обвинуваченого

За даними слідства, трагедія сталася після того, як військовослужбовці вживали алкогольні напої. Старший сержант Юрій К., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, взяв закріплений за ним автомат АК-74 і здійснив постріл. Куля поцілила в груди солдата, який від отриманих травм помер на місці, не дочекавшись медичної допомоги.

Під час судового засідання обвинувачений стверджував, що прибув на полігон для проходження курсів підготовки сержантів. Він пояснив, що того вечора у бліндажі виник конфлікт між двома солдатами. Один з них справив природні потреби на ліжко іншого, що спричинило бурхливу сварку. Юрій К. заявив, що його наміром було припинити цей конфлікт та лише налякати учасників сварки. Він був абсолютно переконаний, що магазин автомата споряджений холостими патронами.

“Я цілився донизу, щоб їх налякати”, – пояснював обвинувачений у суді, додавши, що побачивши кров у потерпілого, негайно розпочав надавати йому першу медичну допомогу. Юрій К. зазначав, що не розумів, як у магазині опинився бойовий, а не холостий патрон, адже був впевнений у зворотному. Він наголошував, що не мав особистого конфлікту із загиблим, щиро кається у скоєному та готовий нести відповідальність.

Реакція родини загиблого та позиція суду

Син загиблого військового, який виступав у суді, повідомив, що про смерть батька дізнався телефоном. Він підтримав цивільний позов про відшкодування моральної шкоди. Інший син також підтвердив, що батько ніколи не згадував про конфлікти з побратимами, і також просив задовольнити позов.

Командир роти, який прибув на місце події після інциденту, лише констатував відсутність ознак життя у солдата. Під час нічного шикування жоден з присутніх військових не зміг вказати на особу, яка здійснила постріл. Юрій К. зізнався у скоєному лише після прибуття слідчо-оперативної групи.

Суд, винося вирок, врахував низку обставин. Серед позитивних факторів — відсутність судимостей у обвинуваченого, його позитивні характеристики, наявність двох неповнолітніх дітей, а також часткове відшкодування завданої шкоди та щире каяття. Проте, обставиною, що обтяжує покарання, стало перебування військового у стані алкогольного сп’яніння.

Суддя Олександр Цвіркун визнав Юрія К. винним за статтею 119 Кримінального кодексу України (вбивство через необережність). Окрім трьох років і семи місяців позбавлення волі, засуджений зобов’язаний виплатити по 166 тисяч гривень моральної компенсації кожному з двох синів загиблого солдата. Крім того, йому доведеться відшкодувати 135,4 тисячі гривень процесуальних витрат на проведення експертиз. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.