Будинок зависокий? Новобудова на Шептицького: відмінності від візуалізації, потенційні порушення

Будівництво на Шептицького, 7: чи справді новобудова у Чернівцях перевищує норми?

Новобудова, що зводиться за адресою вулиця Шептицького, 7 у Чернівцях, викликає неоднозначні думки та суперечки щодо її відповідності проєктній документації та історичному вигляду міста. Хоча представник замовника стверджує про бездоганне дотримання всіх норм, фахівці та громадськість висловлюють занепокоєння щодо висотності об’єкта.

Візуальні розбіжності та офіційна позиція

Олександр Іванов-Толпінцев, представник “Колективного проектно-кошторисної бюро побуту”, запевняє, що висота четвертого поверху будівлі, яка становить 11,5 метра, повністю відповідає затвердженому проєкту, і над ним буде лише дах. Однак, візуалізація, розміщена на інформаційному стенді, суттєво відрізняється від реального вигляду будівлі. За словами Іванова-Толпінцева, це пов’язано з тим, що візуалізація була створена у 2016 році, ще до розвитку сучасних технологій моделювання, і базувалася на фотографіях різної якості.

Експертна оцінка та зона ЮНЕСКО

Докторка філософії з архітектури та містобудування Наталія Ватаманюк висловлює скептицизм щодо заяв забудовника. Вона зазначає, що реальні об’єми будівлі, якби вони були коректно змодельовані у 3D, показали б, що каркас будівлі вже є вищим за сусідні споруди. Особливе занепокоєння викликає той факт, що вулиця Шептицького входить до буферної зони ЮНЕСКО. Це означає, що будь-яка нова забудова не повинна порушувати історичний силует міста. У таких зонах застосовується поняття “блакитної лінії” – встановленої межі висоти забудови, яку нові об’єкти не мають перевищувати.

Кроки міської влади та обмеження воєнного стану

Вікторія Діденко, начальниця управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, повідомила, що управління звернулося до Міністерства культури з проханням перевірити, чи було погоджено саме такий проєкт будівництва. Міська рада не має доступу до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, де міститься проєктна документація. У випадку, якщо фактична висота будівлі перевищуватиме погоджену, міська рада планує звернутися до суду.

Керівник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Денис Гаврилюк підтвердив, що через обмеження, встановлені під час воєнного стану, міська рада не має повноважень самостійно проводити перевірки будівництва. Відповідальність за контроль відповідності робіт проєкту лежить на інженера технічного нагляду. На інформаційному стенді зазначено, що цю функцію виконує Віталій Шенкович, проте отримати від нього коментар не вдалося.

Плани щодо майбутнього житлового комплексу

За інформацією Олександра Іванова-Толпінцева, житловий комплекс на Шептицького, 7 складатиметься з двох будинків: одного на самій вулиці Шептицького, а іншого – на провулку Турецькому. У комплексі буде 41 квартира, паркінг, громадські приміщення та спортивний майданчик, доступний для учнів навколишніх шкіл. Завершення будівництва планується до кінця поточного року.

Історія питання: від дитячого майданчика до судових розглядів

Право оренди земельної ділянки було надано забудовнику ще у 2007 році. Тоді на цій території розташовувався дитячий спортивний майданчик. У вересні 2022 року стало відомо, що Міністерство культури не надавало дозволів на проведення робіт за цією адресою. За словами Сергія Венгринюка, керівника юридичного управління міськради, забудовник звертався до міністерства у 2018 році, але не отримав ані дозволу, ані відмови, що призвело до судового розгляду, який забудовник виграв.

У вересні 2022 року будівництво було призупинено, а до Мінкульту надійшли документи з проханням про дозвіл. Однак, у січні 2023 року депутати міськради проголосували за поновлення договору оренди землі. У жовтні 2023 року Чернівецький окружний адміністративний суд скасував дію припису Мінкульту про припинення будівництва, але згодом апеляційний суд його відновив. Директор “Колективного проектно-кошторисної бюро побуту” Ярослав Бляхарський пояснював, що норми, на які посилався Мінкульт, втратили чинність, що й дозволило відновити роботи.