Як отримати максимальний врожай лохини: особливості вирощування та найкращі сорти

Ягоди лохини вважаються дуже корисними, рослину часто застосовують в нетрадиційній медицині.

Ягоди лохини вважаються дуже корисними, рослину часто застосовують в нетрадиційній медицині. Листя лохини використовують для добавки в маринади, виробляють з них відвари і спиртові настоянки.

Якщо ви бажаєте виростити великі і здоров кущі на своєму подвір’ї – у «Флористікс» є декілька порад для вас.

Як підготувати грунт до посадки кущів

Якість ґрунту. Якщо він піщаний і легкий, лохину можна саджати в траншеї глибиною 40 см і шириною близько 1 м. На суглинках (ґрунт, що складається переважно з піску, мулу і меншої кількості глини) і чорноземах рекомендується висаджувати цю культуру на гряду: у неї дуже ніжна і тонка коренева система, що зумовлює підвищені вимоги до аерації, субстрату та водного режиму.

Полив. Вода не повинна застоюватись у кореневій зоні. Полив повинен бути збалансованим, а ґрунт, в якому вона росте, повинен бути водопроникним і добре дренованим. Тому на дно посадкової ями чи траншеї потрібно укласти шар дренажу завтовшки 5-7 см із кори великої фракції (3-5 см).

Субстрат для заповнення ями повинен на 50% складатися з кислого верхового торфу, а також з кори дрібнішої фракції та садового ґрунту. Оптимальний рівень pH ґрунту для лохини – 4,5-5,5 одиниць. Водневий показник наших ґрунтів зазвичай вищий, тому варто вносити в субстрат для лохини верховий торф.

Де посадити лохину

Лохину потрібно посадити на сонячному місці. У тіні та напівтіні лохина активно вегетує, розростається вгору і вшир, але плодоносить дуже помірно. Це стосується і якості, і кількості ягід.

Щоб лохина не страждала на сонці від спраги, прокладіть вздовж кожного ряду крапельну стрічку і замульчуйте поверхню навколо кожного куща хвойною тирсою. Так вирішититься проблема з швидким випаровуванням вологи з ґрунту та появою бур’янів. Згодом мульча переробиться бактеріями та стане частиною субстрату.

Оскільки ми вирощуємо лохину у промислових масштабах, тирса для нас – оптимальний варіант, бо дешевий. А в аматорському садівництві поверхню навколо лохини найкраще мульчувати тим самим субстратом, який ви вносили в посадкову яму, або сосновою корою фракції 1-2 см. Кора повільніше розкладається, а її pH – 4,5-5 одиниць. Така мульча дуже підходить лохині.

Посадка лохини та боротьба з бур’янами

Класична схема посадки лохини на промисловій плантації така: відстань між кущами – 1 м, а міжряддя шириною 3 м, щоб ними могла проїхати техніка.

Що стосується схеми для приватного саду, то тут принцип простий: відстань між кущами має дорівнювати висоті куща, а це означає, що в залежності від сорту і віку лохини вона може бути від 1,20 м до 2 м: п’ятирічний кущ часто досягає не тільки двометрової висоти, але й такого самого обсягу.

Лохина дуже чутлива до бур’янів. Будь-який бур’ян може стати серйозним конкурентом для мичкуватої і дуже ніжної кореневої системи чагарника, особливо в перші роки життя.

Проти бур’янів злакової групи (пирію, мишію) можна використовувати селективні гербіциди: Фюзілад Форте або Пантеру. Фітотоксичності на лохині від застосування цих гербіцидів не спостерігається, проте обробки гербіцидами можна проводити лише до того, як на рослині почнуть формуватися зав’язі.

Краще мульчувати прикореневу ділянку. Мульча стримає масове зростання бур’янів і вам не доведеться застосовувати шкідливі препарати. Якщо у вас всього кілька кущів лохини, стежити за їхньою гігієною нескладно: ті кілька бур’янин, які все ж таки проб’ються крізь мульчу, завжди можна видалити вручну.

Сорти лохини

У світі посадки Блюкропу займають 50-60% всіх плантацій лохини. Сорт старий: йому 60-70 років. Однак популярність його тільки зростає, тому що Блюкроп має вагомі переваги.

Його легко вирощувати, для нього прийнятний ширший, порівняно з іншими сортами, діапазон pH ґрунту, його коренева система не така чутлива до повітряно-водного балансу, а плодоношення вирізняється стабільністю. У Блюкропу дуже смачні та великі ягоди.

Ранні сорти лохини «Дюк», «Шантеклер», «Спартан» дозрівають на початку липня.

З середньопізніх сортів, які плодоносять на початку-середині серпня, рекомендується лохина «Нельсон», «Санрайз» і «Чандлер». Пізньостиглі «Елліот» та ліцензійні американські сорти «Аврора» і «Ліберті» дозрівають наприкінці серпня і плодоносять до кінця вересня.

Особливості деяких сортів лохини в тому, що вони віддають урожай не за один раз, а за три-чотири хвилі. «Блюкроп», наприклад, плодоносить трьома хвилями. Але найрозтягнутіше плодоношення у сорту «Чандлер»: воно може тривати до місяця.