380-метровий прапор пам’яті: Чернівці вшановують полеглих, полонених та зниклих.
Символ надії та пам’яті: 380-метровий прапор зі світлинами загиблих та зниклих безвісти розгорнули у Чернівцях
Центральна площа Чернівців стала місцем потужної акції на підтримку українських військових, які наразі перебувають у полоні, зникли безвісти або загинули під час російсько-української війни. 22 серпня тут розгорнули вражаючий 380-метровий прапор, прикрашений тисячами світлин. Кожна світлина – це обличчя мужнього захисника, чиє життя обірвалося або хто досі не повернувся додому. Загалом на полотні розмістили фотографії 12 600 військовослужбовців.
Це масштабне полотно – символ всеукраїнської ініціативи, спрямованої на привернення уваги до долі полонених та зниклих безвісти. Прапор, що вже побував у різних куточках світу, прибув до Чернівців після того, як акцію започаткували в столиці минулої осені. Раніше його розгортали в Києві, а також на міжнародних майданчиках, зокрема в Стамбулі та Брюсселі, що підкреслює глобальний резонанс цієї важливої проблеми.
Відлуння трагедії та заклик до дії
Як розповіла в коментарі Суспільному Аліна Власенко, керівниця громадського руху «Звільнити всіх», ідея створення такого прапора належить Мар’яні Яцеленко. Її чоловік, пробувши 25 місяців зниклим безвісти, дев’ять місяців тому повернувся додому «на щиті». Саме родинам полеглих, полонених та зниклих безвісти належить ініціатива надсилати фотографії для прапора.
«Це прапор надії і віри, – наголосила Аліна Власенко. – Ми прагнемо, аби люди бачили, знали, який масштаб нашої біди. Ми не маємо права мовчати, ми мусимо говорити про них, стояти за них і, скажімо так, кричати. Якщо ми не будемо виходити, на жаль, про них забудуть». Цей заклик до активної пам’яті та дій лунав протягом усієї акції.
На міроприємство в Чернівцях з’їхалися родини військових з різних куточків України – зі Львова, Івано-Франківська, Тернополя та Кропивницького. Їхня присутність додала акції особливої емоційної глибини, перетворивши площу на місце єднання та спільної скорботи, але водночас і спільної надії на повернення тих, хто ще тримає оборону, та на встановлення справедливості для тих, хто вже не повернеться.