З Карпат – до світу: як буковинські гриби та ягоди підкорюють США, Ізраїль та Корею.
Гірський кооператив на Буковині: від лісових дарів до світових ринків
Запаморочливий аромат свіжих та сушених грибів, що витає на подвір’ї, є першим свідченням бурхливої діяльності гірського кооперативу в селі Сергії на Буковині. Тут, за кілька годин, дари карпатських лісів проходять повний цикл трансформації: від миття та сортування до заморожування, маринування та пакування. Готова продукція вирушає як до українських магазинів, так і на експорт до країн Європи, США, Ізраїлю та Південної Кореї.
Для місцевих жителів робота в кооперативі стала суттєвим джерелом доходу, дозволяючи заробляти від однієї до двох тисяч гривень на день. Загалом, щорічно кооператив виплачує населенню близько 20 мільйонів гривень. Річний обсяг заготівлі дикорослих грибів і ягід сягає до 300 тонн. Асортимент вражає, включаючи не лише традиційні білі гриби та лисички, а й делікатесні дикі трюфелі, пошук яких вимагає особливих навичок та участі навчених собак.
Сергій Терен, засновник кооперативу, бачить у такій формі об’єднання не повернення до минулого, а потужний інструмент для розвитку громади. Він порівнює гриби з хлібом, підкреслюючи їхню важливість для добробуту мешканців гірських сіл. Його ідея полягає в тому, щоб створити стабільне джерело доходу, яке б дозволяло людям працювати поруч із домом, уникаючи необхідності їхати на заробітки за кордон.
Від лісу до полиць: шлях продукції та виклики сьогодення
Двері кооперативу майже не зачиняються, особливо під час грибного сезону. Люди здають зібрані гриби, отримуючи за них “живі” гроші. Особливо вдалим для цього року виявився погодний режим, що сприяє рясному врожаю. Це дозволяє не лише забезпечувати стабільний дохід для місцевих, включаючи людей з інвалідністю, багатодітні родини, малозабезпечених та переселенців, але й створює робочі місця.
Після початку повномасштабної війни, особливо серед чоловіків, кількість тих, хто займається професійним збором грибів, зменшилася. Натомість, до роботи все активніше залучають жінок та молодь. Навіть у важкі часи, коли чоловіки залишають домівки, кооператив продовжує функціонувати, надаючи можливості для заробітку.
Продукція проходить ретельну обробку. Жінки на виробничих лініях уважно перебирають, очищають та сортують гриби. Цей процес вимагає швидкості та точності, аби зберегти найвищу якість. Робота кооперативу не обмежується лише грибним сезоном; він функціонує цілий рік, переробляючи заготовлену продукцію, працюючи із сушеними та маринованими грибами. У разі нестачі певних видів продукції, кооператив співпрацює з партнерами з інших регіонів України.
Особлива увага приділяється контролю якості. Для експортних поставок, зокрема до Ізраїлю, продукція проходить лабораторні перевірки на вміст радіонуклідів. Випадок, коли партія сушених лисичок була утилізована через перевищення норми радіації, навчив кооператив бути ще більш пильними. Це стало важливим уроком, що підкреслив необхідність суворого контролю за походженням сировини.
Кооператив також успішно заготовляє дикі ягоди: малину, смородину, чорницю. Сучасне обладнання, придбане за грантову підтримку, значно прискорює процеси миття, сушіння та заморожування, оптимізуючи робочий час та витрати. Встановлення сонячної електростанції дозволяє забезпечити себе електроенергією, зменшуючи залежність від зовнішніх джерел та економлячи значні кошти.
Сергій Терен переконаний, що кооперація є ефективним інструментом для розвитку соціального бізнесу. Вона дозволяє невеликим підприємствам з гірських сіл виходити на міжнародні ринки, залишаючи прибуток у громаді та сплачуючи значні податки. Плани на майбутнє включають розробку нових кінцевих продуктів, таких як заморожені гриби у сметані, що дозволить ще більше розширити асортимент та задовольнити потреби покупців.
