Чернівецький історик Антоній Мойсей розкрив таємницю назви Роша
Нове світло на давню назву: історик розкрив походження терміну “Роша”
Чернівецький історик Антоній Мойсей, протягом двох із половиною років – з 2024 по 2026 рік – провів глибоке дослідження мікрорайону Роша. Його робота, що завершиться монографією, проливає нове світло на історію цього району, відкриваючи маловідому версію походження його назви. Центральне місце в дослідженнях зайняв раніше невідомий гідронім – річка Рошіша.
Дослідження проводилися в рамках амбітного проєкту “Горизонт Європи”, мета якого – збереження історичної та культурної спадщини невеликих громад. Для команди професора Мойсея таким об’єктом стала саме Роша. Збір матеріалів включав записи спогадів місцевих жителів, пошук родинних фотографій та документів, а також фіксацію давніх назв місцевостей, урочищ та водних потоків. Зібрані свідчення ретельно порівнювалися з архівними документами та картами. Зокрема, було опрацьовано близько 150 архівних справ про Рошу в Державному архіві Чернівецької області. Також дослідники відвідали музей гімназії №10, однієї з найдавніших шкіл міста, та ідентифікували місцезнаходження старовинної дерев’яної церкви. В роботі охоплено значні історичні періоди: від Молдавського князівства та Австро-Угорської імперії до румунського періоду та сучасної України.
Від річки до поселення: розшифровка етимології
Результатом багаторічної праці стане перша монографія про історію Роші, яка вийде українською та англійською мовами орієнтовно у січні 2027 року. Ця книга має на меті представити Рошу не лише як сучасний мікрорайон Чернівців, а як самобутнє історичне поселення з власною унікальною культурою.
Як розповів професор, завідувач кафедри суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету Антоній Мойсей, походження назви “Роша” тривалий час залишалося загадкою. Поширені народні версії пов’язували її зі словами “роща” або румунським “roșu” (червоний), а також існували легенди про Червону поляну, битву чи мисливця на ім’я Роша. Наукові пояснення зводилися до слова “розсоха” у значенні розгалуження, проте жодна з цих версій не мала документального підтвердження.
Вирішальним стало свідчення диякона місцевої церкви, який згадав, що старожили говорили про річку Рошіца та Рошиця. За їхніми розповідями, ця річка, що місцями досягала одного-двох метрів завширшки під час дощів, майже пересихала у посушливі періоди. Подальші пошуки принесли результати: були знайдені три давні книги ХІХ – початку ХХ століть, а також документи Державного архіву Чернівецької області за 1942–1944 роки, які підтвердили існування річки.
В одній із знайдених книг було зафіксовано назву річки “Рошіша”. Це стало першим писемним свідченням історичної форми гідроніма, тісно пов’язаної з давніми назвами самого поселення. Нові матеріали засвідчили, що спочатку назву мала річка Рошіша, що брала початок серед розчищених ділянок Цецинського лісу, а вже від неї й походить назва поселення, що сформувалося вздовж її русла. Найдавніша відома форма “Ruschiza” датується молдавською грамотою 1760 року. У переписі Молдавського князівства 1772–1773 років зустрічається форма “Roșoșa”. Документи кінця XVIII – початку ХІХ століть містять варіанти “Roșușa”, “Roșișa”, “Roschusch”. За австрійського періоду ця давня назва поступово скоротилася до “Rosch”, від якої й утворилася сучасна “Роша”.
Історик також пояснив, що саме пов’язує назву з розчищенням лісу. На кадастрових та лісових картах ХІХ століття було виявлено кілька топонімів, що позначали давні кути села, урочища та поляни, етимологія яких безпосередньо пов’язана з освоєнням лісу. Зокрема, на карті 1854 року зазначено “Arsura” (випалене місце) та “Sekatura” (вирубана частина лісу). Назва “Tiribiz” має спорідненість з українським терміном “теребіж” (ділянка, очищена від дерев). “Poiana” та “Pojeni” означають “поляна”. Більшість таких ділянок розташовувалися біля витоків Рошіши або вздовж її русла, що відображає три основні способи розчищення Цецинського лісу: випалювання, вирубування та викорчовування. Це дозволило встановити первісне значення топоніма як “розчищений або вирубаний ліс; місце, де раніше був ліс”.
Дослідниками була укладена карта-схема витоків та русла річки Рошіша, на якій позначено два основні витоки поблизу Цецинської гори, а також напрямок протікання після злиття потоків. Ця карта наочно демонструє зв’язок річки з місцевим рельєфом, вулицями та давніми урочищами. За словами Антонія Мойсея, ця робота є безпрецедентною, і завдяки їй версія походження назви Роша, пов’язана з річкою Рошіша, отримує документальне підтвердження, що робить її не просто версією, а встановленим фактом, з яким він прагне ознайомити чернівчан.
