Буковинський бізнес: тривожна готовність чи укриття під час повітряної небезпеки

Уряд переніс терміни запровадження нових вимог щодо роботи бізнесу під час повітряної тривоги

Уряд України ухвалив рішення про відтермінування запровадження нових вимог, що стосуються роботи підприємств під час “жовтого рівня” повітряної тривоги. За новими правилами, бізнес, який не має власних укриттів, отримає відстрочку до 4 березня 2027 року. Цей час надається для облаштування належних сховищ або укладання угод про використання приміщень поблизу. Лише за таких умов підприємства зможуть продовжувати діяльність під час повітряної тривоги, що пов’язана з загрозою ударів дронами. Раніше встановлений граничний термін для виконання цих вимог був 4 грудня.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що до березня наступного року військові адміністрації повинні зібрати інформацію про ступінь виконання нових вимог бізнесом. За результатами цього аналізу будуть ухвалені подальші рішення. У матеріалі журналістів “Суспільного Чернівці” досліджується, наскільки реально виконати ці вимоги найбільшому ринку Буковини та одній із мереж автозаправних станцій в області.

Виклики виконання вимог: від ринків до АЗС

На Калинівському ринку Чернівців зареєстровано близько 10 тисяч підприємців, а щоденна кількість відвідувачів сягає цієї ж цифри. За словами директора ринку Віктора Татарина, продавці, з якими вдалося поспілкуватися, під час “жовтого рівня” повітряної тривоги продовжують працювати у своїх торгових точках. Вони не поспішають до укриття, оскільки, як правило, поблизу таких споруд немає, а дехто взагалі не знає їх розташування. Підприємці висловлюють занепокоєння щодо втрати заробітку у разі необхідності закриття під час тривоги, тоді як орендну плату та податки сплачувати доведеться в повному обсязі. Вони вважають, що облаштування укриттів має бути відповідальністю адміністрації ринку, особливо враховуючи, що торгові площі орендуються від міської ради.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький наголосив, що відтермінування не означає скасування вимог, підкресливши пріоритетність безпеки людей. Він зазначив, що укриттям може бути найпростіший безпечний простір, мобільне сховище або інформування про доступ до найближчого підземного укриття. Деталі вимог, що стосуватимуться кількості працівників та відвідувачів, будуть надані Міністерством економіки та Міністерством внутрішніх справ. Для роботи бізнесу не обов’язково будувати нове укриття – можливе укладання договору з найближчим сховищем у радіусі півкілометра, згідно з роз’ясненнями рятувальників. Однак, біля Калинівського ринку найближче сховище розташоване на вулиці Хотинській, що перевищує два кілометри, і директор ринку повідомив про домовленість саме з цим об’єктом.

Директор Калинівського ринку Віктор Татарин назвав нову постанову “вкрай непростою у виконанні” для ринку. Він пояснив це близькістю до річки та високим рівнем ґрунтових вод, що ускладнює будівництво чи встановлення контейнерних укриттів. Наразі розглядається варіант придбання модульних сховищ, проте через значний попит, спричинений постановою, підприємство вивчає комерційні пропозиції. Татарин висловив сподівання, що для ринків можуть бути застосовані менш жорсткі вимоги, зважаючи на велику кількість відвідувачів, для яких встановити мобільні укриття на всіх буде проблематично.

Натомість, одна з автозаправних станцій у Новодністровську, де повітряні тривоги стали частішими через ризик нальоту “шахедів”, припиняє роботу під час “жовтого” рівня тривоги. Генеральний директор мережі заправок Віталій Шинкарюк повідомив, що працівники та клієнти переходять до наявного укриття, а сама заправка тимчасово закривається. Шинкарюк виступив категорично проти створення сховищ безпосередньо на АЗС, аргументуючи це вибухонебезпечністю паливно-мастильних матеріалів. Він наголосив на важливості того, щоб люди залишали небезпечну зону та шукали безпечніші місця. Натомість, для інших АЗС мережі в області шукають найближчі сховища для укладання договорів, відмовляючись від ідеї купівлі модульних укриттів.

І на ринку, і на заправках готові виготовити таблички з інформацією про найближчі укриття та оповіщати людей про загрозу, відповідно до вимог уряду. Проте, обидві сторони потребують додаткових роз’яснень щодо відповідальності за роботу без укриття. Заступниця директора департаменту комунікацій обласної військової адміністрації Тетяна Микитюк повідомила, що подібні роз’яснення також очікуються.

Водночас, 2 листопада у Верховній Раді було зареєстровано проєкт постанови про перегляд рішення Кабміну, ініційований народним депутатом Ярославом Железняком. Запропоновані зміни передбачають, що бізнес самостійно вирішуватиме, чи працювати під час “жовтої” тривоги, а кожен працівник матиме право оцінювати ризики та самостійно йти в укриття. Обов’язок оповістити працівників та відвідувачів залишається. Це викликано тим, що, наприклад, у жовтні в Києві “жовтий рівень” тривоги тривав майже 40 робочих годин, що могло б призвести до фактичного простою бізнесу на чотири дні на місяць.