Чернівці святкують у жовтні: історія міста до першої писемної згадки

Історичні віхи Чернівців: від першої згадки до архітектурних перлин

Чернівці відзначають своє щорічне свято в перші вихідні жовтня, дата якого тісно пов’язана з першою письмовою згадкою про місто. Ця знакова подія відзначена в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року. Втім, поселення на місці сучасних Чернівців існувало значно раніше, ще до цієї офіційної дати. Про давню історію міста, його перші торгові шляхи та період активної розбудови кореспонденту Суспільного розповіла чернівецька краєзнавиця та екскурсовод Леся Щербанюк.

Перша згадка та роль митного пункту

Історичний документ, що вперше згадує Чернівці, датований 8 жовтня 1408 року. Тоді ці землі, разом із Буковинським регіоном, були частиною Молдавського князівства. Грамота, написана кирилицею, містила інформацію про вартість мита для купців, які подорожували цими теренами. “Це перший документ, який засвідчив, що Чернівці – це місто”, – наголошує Леся Щербанюк. Вона пояснює, що хоча поселення існувало й до цього, саме збережена писемна згадка стала точкою відліку історії Чернівців як урбаністичного центру.

У часи першої згадки, на території, де сьогодні розташована церква Святої Параскеви Сербської, діяв митний пункт. Поряд знаходилася невелика дерев’яна православна церква. Стратегічне розташування Чернівців на торгових шляхах зумовлювало необхідність стягнення плати за перевезення товарів, що і відображено в документі.

Чернівці понад шість століть тому

За словами краєзнавиці, понад 600 років тому Чернівці були скромним поселенням, розташованим на пагорбах біля річки Прут. Його мешканці переважно займалися сільським господарством та торгівлею. “Це було скромне поселення – кілька хатів під очеретом”, – описує Леся Щербанюк. Вона також зазначає, що поряд проживали українці, яких тоді називали русинами, та молдавани, відомі як волохи. Такий вигляд поселення зберігався протягом кількох століть. Згідно з документами 1774 року, коли Буковина увійшла до складу Австрійської імперії, у Чернівцях налічувалося 112 будинків, приблизно 1200 мешканців та три дерев’яні церкви.

Період стрімкого розвитку та архітектурного розквіту

Значний поштовх у розвитку місто отримало в другій половині XIX століття. У 1849 році Буковина була виділена в окремий коронний край – герцогство у складі Австрійської імперії, а Чернівці стали його столицею. Найактивніший період забудови міста припав на початок XX століття, зокрема на роки з 1900 по 1912. До цього часу в Чернівцях було впроваджено централізоване водопостачання та електроенергію. Леся Щербанюк називає цей період одним із найважливіших для формування міської архітектури. “Це був короткий період перед початком Першої світової війни. Завдяки банкам та інвестиціям у місті збудували видатні архітектурні об’єкти”, – підкреслює вона.

Саме в цей час були зведені такі знакові споруди, як драматичний театр, будівля нинішнього медичного університету, будівля юстиції (нині – обласна військова адміністрація), Єврейський народний дім та готель “Брістоль”. Також було перебудовано готелі на Центральній площі. За словами краєзнавиці, архітектура цього періоду суттєво вплинула на формування сучасного вигляду історичного центру Чернівців, залишивши неперевершене архітектурне спадщину.