День апостолів Петра і Павла: історія та значення свята

Фото: Pexels

29 червня християни східного обряду щороку вшановують пам’ять святих верховних апостолів Петра і Павла. Це одне з найважливіших свят у християнському календарі, яке має глибоке історичне коріння, значне духовне значення і багаті традиції святкування.

Святкування дня святих апостолів Петра і Павла є нагадуванням про важливість віри, жертовності та місіонерської діяльності. Це свято об’єднує християн у спільній молитві ьа вдячності за спадщину, залишену цими великими апостолами.

В цей день згадують їхню смерть та перехід в життя вічне. Вони були відданими учнями Ісуса Христа, які поширювали Слово Боже світом і прийняли мученицьку смерть за свою віру.

Святий Петро народився в сім’ї рибалки, і сам якийсь час займався рибним промислом, а тому він є покровителем усіх рибалок. При народженні він отримав ім’я Симон, але пізніше за твердість і старанність у вірі Ісус Христос прозвав його Кифа (Петро по-грецьки), що в перекладі означає “камінь”. Спочатку Петро тричі зраджував Христа, але потім спокутував свою провину, став засновником християнської церкви і першим Папою Римським.

Святий Павло до зустрічі з Христом був одним з гонителів іудеїв, але пізніше в ньому також прокинулася віра в Христа, і він почав проповідувати це вчення на території Малої Азії і Балканського півострова. Його проповіді також входять в Новий заповіт.

Святі апостоли Петро і Павло за свою християнську віру прийняли мученицьку смерть в один день. Апостола Петра розіпнули вниз головою, а апостолу Павлу відрубали голову.

Здавна це свято вважали “верхівкою літа”, яка приносить найспекотніші дні. У цей день спостерігають за природою, а у народі вірили, що сьогодні можна визначити, коли настане осінь та чи буде морозним Різдво.

Джерело: prm.ua