День Петра і Павла: українські традиції святкування
Фото: Pixabay
29 червня християни східного обряду відзначають одне з найбільших християнських свят – день святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Цього дня закінчується Петрівка – піст, що тривав упродовж кількох тижнів.
Також Свято Петра і Павла знаменує закінчення купальських святкувань і літніх весіль, прощання з весною та початок жнив.
Святкування дня Петра і Павла має багаті традиції, які варіюються залежно від країни та культури. Україна ж завжди була багатою на традиції, а українці здавна мають свої традиції святкування Дня Петра і Павла.
Однією з головних традицій у свято Петра і Павла є звичай “вартувати сонце”. Всі мешканці села збиралися разом, йшли в поле й вглядалися в небо, щоб зустріти світанок. У давні часи цей звичай зародився на Петрів день для того, щоб відганяти від поселення русалок. З першими променями сонця народ радів і співав. Вважають, хто в ніч на Петра-Павла не спатиме – той весь рік щасливим і здоровим буде. Далі молоді люди плели вінки, і тільки після цього з піснями йшли додому.
Християнські свята не обходяться без ворожіння. Отож, за традицією, дівчата в цей день гадали на свого коханого – для цього потрібно зібрати 12 різних рослин, покласти їх під подушку і, заплющивши очі, сказати: “Дванадцять трав з різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені покажися і на мене подивися”.
І ще одне дівоче ворожіння у свято Петра і Павла – “завивання берізки”. За звичаями, юнки на молодій березі вибирали три гілки, сплітали їх в косу і загадували бажання, повторюючи при цьому: “В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!”. Укутували гілочки зазвичай червоною стрічкою і міцною травою. Через три дні дівчата знову приходили до берези й дивилися – якщо коса не зів’яла і не розпустилася, то бажання збудеться. Березову косу після ворожіння обов’язково розпускали.
Також однією з давніх традицій було “грати весілля”. “Нареченим” обирали юнака, а “нареченою” – жінку середніх років. Учасники гулянь прикрашали два колеса, на які сідали “наречений та наречена”, а потім проводили “шлюбні обряди”.
В цей день в народі також справляли й справжні весілля. Наші пращури вважали, що ті, хто одружиться в період після свята, проживуть довге та щасливе життя разом.
Джерело: prm.ua
