Дощ заливає Чернівці: причини підтоплення вулиць та перевантажених мереж

Чернівці борються з підтопленнями: місто шукає інноваційні рішення для адаптації до змін клімату

Часті та потужні зливи ставлять випробування для інфраструктури Чернівців, спричиняючи підтоплення на окремих міських вулицях. Причина — здатність короткочасних гроз випадати обсягом, що перевищує місячну норму опадів, а також перевантаження існуючих зливових мереж, які не завжди встигають відводити значну кількість води. Хоча мережі функціонують, їхня пропускна здатність часто виявляється недостатньою, а деякі ділянки потребують сучасної модернізації.

В умовах зростаючої ймовірності інтенсивних опадів, експерти пропонують нові підходи до управління дощовими водами. Урбаністка та архітекторка Ірина Оя наголошує на ефективності застосування «місць-губок» — природних та інженерних рішень, що сприяють поглинанню вологи. До таких відносяться зелені дахи та фасади, а також проникні покриття, що дозволяють воді просочуватися в ґрунт. Дощові сади, що являють собою спеціально облаштовані ділянки з рослинністю, яка активно вбирає вологу, також є ефективним інструментом. Ці рішення спрямовані на створення міського середовища, здатного ефективно справлятися з екстремальними погодними умовами.

Адаптація міського простору до нових кліматичних реалій

Проблема підтоплень у Чернівцях проявляється у вигляді накопичення води на таких локаціях, як кільце поблизу «Дріждзаводу», проспект Незалежності, парк Шевченка та вулиця Садова. Мешканці міста, такі як Ангеліна та Тетяна, діляться своїм досвідом: «Біля будинку постійно мокро, але виходу ніякого немає. І стараюся обійти — або по бордюру, або по проїзній частині, уже дивлячись безпосередньо, чи їздять машини. Якось так уже обходжу або все-таки йду по воді», — розповідає Ангеліна. Тетяна додає, що автівки мають можливість об’їхати затоплені ділянки, тоді як пішоходам доводиться шукати шляхи подолання водних перешкод, що ускладнює пересування містом.

Голова ради Української кліматичної мережі Діана Попфалуші пояснює, що зміни клімату призводять до більш нерівномірного розподілу опадів. «За статистикою, кількість опадів у нас не змінилася. Змінилося те, як вони випадають. Наприклад, місячна норма опадів може випасти за дві-три години. Через це в якийсь момент відбувається підтоплення, а потім вода всотується. І по факту місяць-два опадів більше немає. А раніше опади були більш рівномірно розподілені», — зазначає Попфалуші. Це явище створює значне навантаження на міські зливові системи, які були розраховані на старіші погодні патерни.

Для зменшення негативних наслідків інтенсивних злив, урбаністка Ірина Оя пропонує впроваджувати концепцію «міст-губок», яка передбачає збір вологи на всіх рівнях. Популярним рішенням є облаштування зелених дахів замість традиційних бітумних або руберойдних покриттів, що дозволяє ґрунту поглинати та поступово випаровувати значну частину вологи. Також ефективними є використання бруківки з широкими швами, схожої на паркувальні решітки, яка забезпечує краще проникнення води в ґрунт, на відміну від суцільних асфальтових чи брукованих поверхонь. Окрім цього, зелені фасади будівель здатні поглинати дощову воду, що потрапляє на них.

Для вирішення проблеми підтоплень у найбільш критичних точках міста розглядаються різні інженерні рішення. У міськраді розроблено концепцію дощового саду для вулиці Кобилянської, яка була подана на грантове фінансування. Також на найбільш проблемних ділянках, як-от кільце проспекту Незалежності, розглядається можливість створення дренажних полів. Українська компанія виявила готовність реалізувати пілотний проєкт з облаштування дренажних полів безкоштовно.

Управління комунікацій міськради також повідомило про плани переходу від традиційних підходів до озеленення до більш сучасних, що враховують кліматичні зміни. Це передбачає створення багатофункціональних зелених зон, зокрема кишенькових парків та малих зелених ділянок, які не тільки знижують температуру, але й підтримують біорізноманіття та допомагають ефективно працювати з дощовими водами.

Водночас, представники міської влади, як-от начальник управління капітального будівництва Роман Шмондюк, зазначають, що навіть найсучасніші зелені рішення не можуть повністю замінити функціонування зливової каналізації. Нині зливові мережі міста перебувають у робочому стані, проте часто перевантажені, а деякі їхні ділянки потребують оновлення. Заступник директора департаменту інфраструктури та благоустрою Ярослав Павлік пояснює, що капітальний ремонт зливових мереж часто ускладнюється необхідністю розкопування вже існуючого дорожнього покриття. Проте, під час капітальних ремонтів доріг враховується необхідність модернізації зливових систем, із застосуванням розрахунків максимальної кількості опадів та проєктуванням труб із запасом міцності.