500 тисяч на житло переселенцям: чому Буковина не поспішає, а Веренчанська

Державна програма купівлі житла для переселенців: Буковина зволікає

Держава пропонує громадам фінансову підтримку до 500 тисяч гривень для придбання житла внутрішньо переміщеним особам. Однак на Буковині лише одна громада – Веренчанська – наразі розглядає цю можливість. Інші громади висловлюють занепокоєння щодо високих цін на нерухомість, необхідності співфінансування та подальших витрат на утримання придбаного житла. Експерти аналізують причини низької активності громад у реалізації цієї державної ініціативи.

Обмеження та реалії сільської місцевості

Програма, що стартувала в червні, передбачає виділення коштів з державного бюджету виключно для купівлі житла в сільській місцевості. Якщо вартість об’єкта перевищує 500 тисяч гривень або ця сума не покриває витрати на оформлення, різницю має компенсувати місцевий бюджет. Придбане житло стає комунальним, а переселенців заселяють за договором терміном не менше трьох років. Основні критерії для отримувачів – відсутність власного житла на підконтрольній Україні території та обмеження щодо придбання дорогих автомобілів чи земельних ділянок.

Олена Забавська, в.о. директора обласного департаменту соцзахисту населення, зазначає, що міські громади стикаються з особливими труднощами. Необхідність організації виїздів комісій до інших регіонів для огляду будинків, а також подальша відповідальність за їх утримання та контроль за проживанням переселенців роблять цю програму менш привабливою для великих міст. “Їм не дуже й треба воно, будемо говорити, як є. Тому міські громади можемо відкинути”, – коментує Забавська.

Фінансові бар’єри та стан житла

У громадах, розташованих поблизу обласного центру, таких як Мамаївська, ціни на нерухомість коливаються в межах 15-30 тисяч доларів. Це означає, що держава покриє лише частину вартості, а решту доведеться дофінансовувати з місцевого бюджету, що для багатьох громад є непосильним тягарем. “Звичайно, громада не має фінансового ресурсу долучати свої гроші на цю різницю”, – пояснює Забавська. Сільські громади ретельно зважують економічну доцільність, враховуючи майбутні витрати на утримання, адже продати або не використовувати придбане житло в майбутньому буде складно.

У віддалених районах, де ціни можуть відповідати встановленому ліміту, нерідко трапляється житло, яке потребує значних ремонтних робіт або не відповідає технічним вимогам програми. Зокрема, відсутність електропостачання, проблеми з опаленням (пічне опалення, яке не завжди влаштовує переселенців), або обтяження нерухомості заставою чи боргами за комунальні послуги роблять такі об’єкти непридатними для придбання. “У тих громадах може бути житло, але воно або у зруйнованому стані й потребуватиме ремонту, або там, наприклад, пічне опалення”, – додає Забавська.

Альтернативні шляхи та перспективи

Крім купівлі будинків, держава надає кошти на капітальний ремонт будівель, які можуть слугувати місцями тимчасового проживання. Так, у селі Черешенька Вижницької громади планують відремонтувати двоповерховий будинок для поселення до 40 осіб. Такий підхід дозволяє створити цілісні житлові комплекси без обмежень щодо категорій переселенців, надаючи громадам гнучкість у виборі пріоритетних напрямків інвестування.

Першочергове право на заселення мають багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю, літні люди, діти-сироти. Однак, як зазначають представники громад, не завжди ці категорії переселенців є в наявності. Це створює потребу у пошуку мешканців з інших громад. Програма також ставить перед переселенцями нові умови: вони сплачують лише за комунальні послуги, тоді як для мешканців місць тимчасового проживання ці витрати покриває держава, що може бути менш вигідним.

На Буковині проживає 72 тисячі переселенців, з яких лише 2,5 тисячі перебувають у місцях тимчасового проживання. Решта орендують житло або проживають безкоштовно. Загалом, майже 4 тисячі людей перебувають на квартирному обліку для тимчасового поселення, що підкреслює актуальність створення власного фонду тимчасового житла для громад. Наразі у Веренчанській громаді вже визначено шість будинків, які планують придбати за державною програмою, що свідчить про поступове, хоч і повільне, розгортання цієї ініціативи на теренах Буковини.