Воскресіння Христове та Провідна неділя: які великі свята відзначимо у травні

Також вшанують апостола Івана Богослова і помоляться за померлих рідних.

Дівчата вмивалися водою з писанками
5 травня – світле Христове Воскресіння (Великдень)

Великдень – найбільше християнське свято, яке знаменує воскресіння Ісуса Христа із мертвих. Воно символізує перемогу добра над злом, світла над темрявою. У цей день віряни відвідують святкові служби у храмах, освячують великодні кошики.
Вважається великим гріхом не вітатися на Великдень навіть із ворогом.

Великодні традиції на Буковині

* Після освячення паски господар заходив з кошиком до стайні, ставив його зверху на корову, коня або вівцю, щоб добре велася худібка.
*У деяких селах на Великдень стріляли із рушниць, брязкотіли тріскачками, дзвонили в церковні дзвони, бо люди вірили, що все це відганяє злих духів та нечисту силу.
* На Великдень кожен намагався бодай кілька разів смикнути за мотузок і вдарити у церковний дзвін, бо, згідно з народними віруваннями, це приносило щастя на весь рік. А ще треба постояти під великоднім дзвоном, щоби не боліла голова.
* У деяких селах господарі закопували освячені писанки на межі поля чи городу, щоб гарно вродило.
* Свячене у церкві не можна викидати. Рештки їжі закопували на городі або в полі, щоб вродив гарний урожай.
*Старші люди шукали в ці дні квітів рясту, а знайшовши, топтали їх, промовляючи: “Щоб і на той рік діждать рясту топтать”.

Покровитель письменників
8 травня – апостола та євангеліста Івана Богослова

Він був улюбленим учнем Ісуса Христа, автором Євангелія від Іоанна, книги “Одкровення” (“Апокаліпсис”). Його вважають покровителем письменників, а також усіх, хто має стосунок до книговидавництва.

Іоан Богослов супроводжував Ісуса, коли його схопили, разом із Дівою Марією плакав біля підніжжя хреста, коли його розіп’яли.
Цього дня йшли до церкви, ставили свічку перед образом святого, молилися за зміцнення шлюбу, здоров’я дітей, удачу в справах.
Не можна було займатися важкими роботами, прати, прибирати, сваритися, вживати алкоголь, давати в борг.
Не варто нарікати на свою долю, бо це може привабити негативні події. Господині пекли хліб і пироги, які роздавали нужденним, пригощали мандрівників, годували птахів.
Сон із 7 на 8 травня сповниться, якщо про нього не розповідати нікому.

Замість пластикових квітів – молитва
12 травня – Провідна неділя

Це поминальний день, коли люди відвідують кладовища, наводять лад на могилах рідних і моляться за них.
Священники радять не влаштовувати на цвинтарі трапези, не залишати на могилах писанки, паску та іншу їжу.
Не варто нести пластикові вінки та квіти – вони шкідливі для природи.

– Святкуючи воскресіння Сина Божого, ми з цією радісною звісткою йдемо не тільки до живих, а й до тих, кого вже немає з нами, та віримо у загальне воскресіння мертвих. Це основа нашої релігії, нашої віри. Головною в цьому дійстві є молитва за покійників, особливо Літургійне поминання, наша благодійна пожертва в їхню пам’ять, – каже настоятель храму Преподобної Параскеви Сербської ПЦУ, протоієрей Микола СЕМЕЛЮК. – Люди в ці дні роблять поману, подають милостиню нужденним. Шкода, що ці помани почали переростати у трапезу на могилах. Цього не варто робити. Так само не треба залишати на могилах освячені великодні страви. Це не християнська традиція. Краще дати комусь цю пасочку або крашанку.

– Пластикові вінки та квіти не мають жодної християнської символіки, духовної основи. Ця традиція поширилася в радянські часи, в Європі такого немає, – запевнив священник УГКЦ отець Володимир БОРОВИЙ. – Ці вироби починають шкодити природі вже на етапі виготовлення сировини для них, адже для цього використовують нафтопродукти. Під час спалювання пластику виділяються отруйні речовини, які потрапляють у повітря. Тому звертаємося до здорового глузду та християнської відповідальності вірян, просимо відмовитися від пластикових квітів і вінків на цвинтарях. Пам’ятаймо, що найкращим даром для померлих є наша щира молитва і наші добрі справи.